Nineteen Seventy-Test
by George O'Test
Chapter 1 Розділи 1-й
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
Chapter 2 Розділи 2-й
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
Chapter 3 Розділи 3-й
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
Chapter 4 Розділи 4-й
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…
No answer. Ніякої відповіді.
No answer. Ніякої відповіді.
"What's gone with that boy, I wonder? — І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… You TOM!" Томе!
The old lady pulled her spectacles down and looked over them about the room; Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; then she put them up and looked out under them. потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. She seldom or never looked through them for so small a thing as a boy; Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. they were her state pair, the pride of her heart, and were built for "style," not service—she could have seen through a pair of stove lids just as well. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. She looked perplexed for a moment, and then said, not fiercely, but still loud enough for the furniture to hear: На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:
"Well, I lay if I get hold of you I'll—" — Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…